«Завдяки Польщі можна відкрити цілий світ», — українка про навчання у польському вузі

Христина Олійник — родом із Чернігова.  Завдяки компанії UniverPL дівчина стала студенткою Університету Підприємництва та Адміністрації у Любліні. А нещодавно успішно його закінчила.

Під час інтерв’ю вона розповіла нам про польську освіту, життя студентів та польський менталітет.

Перше, що мені дуже сподобалось під час навчання — це відсутність корупції у польських університетах. 

Просто я сама у своєму житті зіткнулася з тим, що у Польщі мене цінували за мій розум і цілеспрямованість. І для викладачів немає значення, хто мої батьки. Я досі згадую, як мене хвалили на захисті диплома і мені дуже хотілося, щоб це почули мої вчителі з Чернігівської школи, які мене чомусь не любили. Так, я красиво одягалася і їздила у Таїланд… Але, я завжди робила уроки, сиділа до ночі з підручниками, була дуже відповідальною. Проте, я була не така, як відмінники, які ходили до них на репетиторство і йшли на золоту медаль. Для мене це болюча тема і через це я ненавиджу нашу систему освіти.

Також мені дуже подобається польський менталітет. Люди тут добрі. Не знаю, як правильно пояснити, але це ще не європейці (менталітет яких нам не дуже близький), але і не «наші» люди.

Тут більшість людей доброзичливі, готові допомогти і по-справжньому посміхаються. Але який же це контраст — приїхати в Україну і просто піти в супермаркет, де тобі всі хамлять, касирка кидає твої продукти,  а на пішохідному переході ніхто не пропускає. Або за рогом будинку якісь алкоголіки чіпляються до тебе.

Для прикладу, 20 травня опублікували рейтинг за 2020-ий рік, і Люблін знаходиться на першому місці серед безпечних міст Польщі.

Також мені подобається екологічна свідомість людей, яка знаходиться на високому рівні. Коли перетинаєш кордон, то на їхній території сміття ніколи немає. Ну і сміттєві баки стоять через кожні 50 метрів.

Знаєте, у них, напевно, не вчать дітей, що сміття треба викидати у смітник, а не на землю (як мене бабуся у дитинстві вчила). У них це живе у підсвідомості, немає такої функції, як кинути сміття на підлогу.

Ще майже ніде не зустрінеш пластиковий одноразовий посуд. Усі ходять до магазину із шоперами, тому пакети ніхто не купує. Біля багатьох будинків стоять по 4 сміттєві баки, бо люди сортують сміття.

Також люди гуманніше відносяться до природи.  Їдеш по трасі, а там бігає багато диких тварин. Я в центрі міста вночі бачила лисицю і кабанів.

Я дуже рада, що доля мене завели саме до Польщі, адже завдяки їй можна відкрити цілий світ. Ну, Європу точно. А низькі ціни на квитки та зручні транспортні розв’язки це дозволяють робити хоч щодня.