Як стати найкращим маркетологом у Польщі, якого “хантять”: інтерв’ю з Олександром Захарчуком

Олександр Захарчук родом із Харкова. Він є випускником Польсько-Японської Академії Комп’ютерних Технологій (PJATK).

Ще під час навчання його запросили працювати у відділ рекрутації PJATK. Через деякий час на нього почали “полювати” інші університети. Наразі Олександр працює в Університеті Соціальної Психології (SWPS).

Нещодавно він отримав зірку інтернаціоналізації за напрямком “Маркетинг”.

Чому ти вибрав для навчання саме Польщу?

Моєю  мотивацією було бажання змінити своє життя. І це був головний крок, який мені хотілося зробити. Більшість свого життя я провів у Харкові. Після закінчення школи вступив до Харківського національного університету радіоелектроніки. Мій напрямок тоді називався автоматизація систем управління на комп’ютерних науках. І я своє майбутнє бачив в IT автоматизатором-комп’ютерщиком. Для мене головним було автоматизувати процеси і речі, що постійно повторюються і є схожими одна на одну, знаходити технічне вирішення таких складних речей. Таким я своє майбутнє бачив протягом 4 років, поки вчився на бакалавраті.

Під кінець я мав заплановану поїздку зі своїми батьками та друзями до Чехії. Ми вирішили їхати через Польщу, бо це було простіше та легше.

І якщо раніше мені здавалось, що ріднішим і комфортнішим, чим Харків, мені вже жодне місто бути не може, то у 2012-му році у моїй голові все різко змінилось. Вже в останній день нашої поїздки ми були у Варшаві, снідали в готелі біля великого вікна, що виходило на Площу Конституції. Це був ранок і сонце тільки піднімалось і все красиво освітлювало. І тоді я зрозумів, що це те місце, де я хочу бути протягом декількох наступних років свого життя.

Рішення про навчання я прийняв спонтанно, відвідуючи презентацію компанії UniverPL. Тоді я вирішив, що їду вчитись до Польщі і немає варіантів, що я туди не потраплю.

На бакалавраті я вчився технічним речам і намагався зрозуміти, як ці технічні речі можна поєднати. І моя дипломна робота стосувалась саме автоматизації. Тобто, є конкретні завдання, що треба вирішити або систематизувати так, щоб комп’ютер це робив за людей. Головною ідеєю моєї дипломної роботи було створити таку автоматизовану систему, щоб вона вирішувала досить складну проблему.

Чи організовувала PJATK практику конкретно для твоєї спеціальності?

Чесно кажучи, я не цікавився можливістю проходити практику за допомогою університету. Я знаю, що є бюро кар’єр. Це – офіс, що допомагає знайти роботу. На той час я вже мав навчики, з якими міг спокійно стартувати на будь-яку посаду. Єдине, питання тут впиралось у знанні мови. Але в моїй ситуації з цим не було великої проблеми. Під час вступу я вже мав рівень B2 або B2 +. Так казали викладачі літніх курсів, що я закінував. Організовувала їх також компанія UniverPL.

Але сам процес адаптації не дозволяв би мені працювати з самого початку, тому я вирішив відкласти практику на один семестр. Тобто, ніде не працювати протягом першого семестру, поки не звикну. Можливо, десь підробляти, але вже більше у своїх знайомих.

Після закінчення першого семестру я планував почати професійну повноцінну діяльність і це був той момент, коли в моєму житті відбулась велика зміна. Тоді я зрозумів, що моє бажання бути крутим IT-шником – це добре. Але, крім цього, я можу робити багато цікавих речей.

Як ти отримав свою першу роботу?

UniverPL разом із каналом 1+1 записували зі мною інтерв’ю, після якого моє життя кардинально змінилось. До мене звернулись з відділу рекрутації Польсько-Японської Академії Комп’ютерних Технологій і запросили на мою першу у Польщі співбесіду. І я вирішив спробувати, щоб вийти із зони комфорту та подивитись, як це – працювати у Польщі.

Також я хотів випробувати себе на новій посаді.

Моє навчання було різностороннім. Для прикладу, ми вивчали не тільки технічні науки, але й освоювали навички роботи з людьми. І робота з клієнтами у відділі рекрутації тут ідельно підходила. Цей досвід мені показав, що я можу набагато більше, чим просто програмувати та створювати технічні рішення. Я зрозумів, що мені не обов’язково бути автоматизатором, а можу працювати і у продажах, і з клієнтами.

Поки я працював у Польсько-Японській Академії, мені вдалось дуже багато речей прискорити, автоматизувати та покращити. І ці мої нововведення університет досі використовує.

Кажуть, що під час твоєї роботи в Польсько-Японській Академії інші університети почали “полювати” на тебе, аби ти працював у них. Це правда?

Коли я починав свою роботу у відділі рекрутації, я особливо не бачив для себе майбутнього. Але я така людина, яка просто починає щось робити і в процесі намагається зрозуміти, куди це йде. І тоді я приймаю рішення, чи мені це підходить, чи ні. 

Часто моя робота перемішувалась у буденності і це мене дуже накривало. Потім я зрозумів, що я починаю переростати цю посаду. Є такий вираз – “скляна стеля”. Тобі здається, що є місце, куди рости, але насправді ти вже впираєшся в цю стелю.  І ти хотів би йти далі, але не маєш можливості. Тому я почав цікавитись тим, які є ще перспективи для мого професійного розвитку на тій посаді, що я маю. Або на схожій посаді. На той момент я вже був випускником університету і міг піти працювати у різних фірмах або інших університетах.

Яка зараз у Варшаві ситуація з ринком праці?

Зараз про це важко говорити через ситуацію із коронавірусом. Але до карантину рівень безробіття був на мінусовому рівні. Тобто, людей було набагато менше, чим вільних вакансій. Це було спричинено активним розвитком іноземних фірм та розвитком бізнесу. Це призвело до того, що ціла купа іноземців приїздили до Польщі, знаходили роботу та залишались.

Що стосується заробітної плати, то для того, щоб отримувати хорошу зарплату, треба постійно розвиватись у професійному напрямку. Тобто, якщо людина ніде не працювала, або працювала у менших фірмах і її взяли на роботу, то 7 тисяч злотих вона заробляти не буде. Це не та зарплата, що студенти отримують легко. Це – заробітна платня, для якої треба попрацювати хоча б півроку у відповідній організації. І тоді дійсно такий результат буде.

Як ти почав працювати у SWPS?

В той момент, коли я вже був на етапі зміни місця роботи, у мене була велика мережа контактів різних університетів. Коли я почав шукати для себе нові перспективи, то мені сказали, що в SWPS шукають працівника. Коли в тебе є багато пропозицій різних, то роботодавці готові йти на поступки, аби забрати тебе собі. Це приємне відчуття, але тут головне – не втратити голову в погоні за чимось неймовірним.

У той момент я був частиною загальнопольського товариства піару і маркетингу у Польщі. Це – загальнонаціональна організація, що поєднує багато університетів, а також піар менеджерів та маркетологів різних університетів.

Також я був членом ради правління SWPS, де відповідав за піар та маркетинг. Через два роки я склав свої повноваження, вирішивши йти далі.

Ще паралельно відбувся конкурс від польської організації Перспектива, яка займається дослідженням якості освіти у Польщі. Під час конкурси вибирали 5 зірок інтернаціоналізації у різних напрямках. Я отримав зірку інтернаціоналізації за напрямком “Маркетинг”.

Що порадиш студентам, які тільки починають вчитись?

Тут не варто бути тією людиною, яка зробила крок вперед, а потім два назад. Якщо ви вже зробили цей крок, то треба рухатись далі. І вам треба розуміти, для чого ви це робите. Ви маєте чітко розуміти, ким ви хочете бути та як використовуватимете цей досвід у майбутньому.

Ви можете зробити, як я: їхати з тим, що маєте і подивитись, чим це все закінчиться. Але в такому разі треба постійно аналізувати, в якому місці свого життя ви зараз знаходитесь, які є переваги та недоліки у порівнянні з тим, що ви мали до того. Якщо у вас немає мети, то зупиніться, знайдіть її і тоді продовжуйте рухатись.

Їдучи до Польщі, обов’язково пам’ятайте про те, що ви не вдома і це пов’язано з багатьма аспектами. Слідкуйте за тим, як ви себе поводите на вулицях, в магазинах, в університеті. Адже через призму вашої особи будуть оцінювати людей, які приїздять з тієї самої країни. Це стосується будь-якої національності.

Якщо вас взяли на роботу, поводьтесь так, щоб роботодавці не пошкодували про своє рішення. Постарайтесь, ще будучи студентом, знайти місце для себе. Бо, якщо ви його не знайдете, ви не будете знати, чим зайнятись після навчання. Тоді буде важко робити перші кроки. Пробуйте робити їх раніше, поки ще вчитеся. Спробуйте піти попрацювати в одну компанію, другу, третю. Зрозумійте, що вам підходить, а що ні.

І, головне, враховуючи, в якому світі ми живемо, ніколи не зупиняйтесь з саморозвитком.