
Як стати міжнародним логістом у Варшаві: інтерв’ю з Іриною Лапутіною
Ірина Лапутіна – родом із Херсона. Дівчина закінчила Академію Леона Козьмінського та за три роки змогла побудувати у Варшаві кар’єру у сфері логістики.
-Чому ти вибрала Польщу для навчання?
Для мене це було спонтанним рішенням. Одного разу до мене прийшла мама і сказала, що вона побачила фірму UniverPL, що організовує екскурсії в різні університети Польщі. Тоді це був Люблін, Краків і Варшава. На той момент я ніяк не асоціювала себе з Польщею і хотіла вчитись у Києво-Могилянській академії. Однак, вирішила спробувати.
Ми з компанією UniverPL поїхали до Польщі. Це був 2013-ий рік, за рік до мого вступу. Після повернення додому ми всі були у захваті. Мені запропонували піти на курси з вивчення польської мови. Тоді я довго не змогла на них висидіти, адже польська мені чомусь не сподобалась.
А через трохи мама побачила місячні курси з вивчення польської у Варшаві і запропонувала мені спробувати. Ми там місяць вчились, все було прекрасно. Додому я повернулась із захватом і вирішила таки знову піти на курси польської. Ми знайшли викладача, з яким я займалась чотири рази на тиждень, а то і п’ять. Я дуже добре підтягнула польську мову і потім ще раз поїхала на місяць на курси у Варшаву, щоб закріпити знання.
А після цього вже почався університет.
-У тебе була можливість під час курсів потрапити в університет?
Так, була можливість, нам пропонували поїхати, але я вже там була і нічого б нового не дізналась.
-Як ти вибирала напрямок та спеціальність?
В Академії Леона Козьмінського я вибрала той самий напрямок, на який хотіла вступати в Україні. Це – менеджмент. А коли вже пізніше вибирала спеціальність, то я зупинилась на управлінні підприємством. Це така комплексна спеціальність.
– Розкажи, будь ласка, як у тебе почалось навчання? Які найбільші труднощі ти мала на першому курсі?
Я їх зустріла ще першого дня і з перших занять, що у мене були. Це був предмет фінанси і у нас був викладач з дуже нечіткою польською мовою. Він говорив настільки швидко, що ми ледь встигали слухати, що він каже, але не могли розуміти, розбиратись і записувати. Я польською записувала все, що говорив викладач. Тут вже не було важливо, розуміла я це чи ні, потім вже розбиралась.
Було таке, що нам давали завдання, ми його читали і взагалі не розуміли, що там має бути. Адже це була не розмовна мова, а більш спеціалізована. Для прикладу – фінанси. Тобто, якщо просто з кимось поговорити: “привіт, як справи?”, то це одне. А фінанси – це вже зовсім інша історія.
Я намагалась багато спілкуватись з поляками. Хоча, на нашому курсі було трохи важко, адже ми довго намагались усі подружитись. Проте, через місяців два-три ми змогла дружно спілкуватись. І після цього і польською стало легше говорити, адже кожного разу ми спілкувались з поляками і просили, щоб вони нас поправляли, якщо у цьому була необхідність. Адже так швидше вчити мову.
-Як здавала першу сесію?
“Хвости” були, не без цього. Мені здається, що “хвостів” не може бути лише в Академії Фінансів та Бізнесу Вістула, адже там вчаться мої знайомі і розповідають, що їм здавати сесію легко.
А в Академії Козьмінського не все так просто. Але нічого страшного, бо труднощі ж загартовують. Були деякі “хвости”, один екзамен довелось здавати три рази.
Перший раз – це звичайна здача, другий – безкоштовна перездача, третій – “варунок”, коли цей предмет здаєш через рік. Але я ніколи на повторення року не потрапляла, все нормально. Мій “варунок” коштував мені 420 злотих.
-Коли ти відчула, що вже адаптувалась?
Це прийшло не так швидко, як хотілося б. У всіх процес адаптації проходить по-різному. Перші пів року були важкими. Навіть, можу сказати, що весь перший рік був “напряжним”. Це все відбувається через незнання мови, страх не здати екзамен і так далі. Було складно, стресово, але справилась. Через рік я почала вже нормального говорити. Я не приїхала до Польщі з низьким рівнем мови і у мене була хороша граматика. Не вистачало лише словникового запасу. Але в університеті вчиш багато нових слів, адже потрібно говорити з викладачами, здавати екзамени і так далі. Коли я читала книгу і не знала якогось слова, то писала над ним переклад. Це також пройшло і все нормально.
-Під час навчання ти проживала у гуртожитку чи у квартирі?
Десь перших пів року я прожила у гуртожитку, а потім переїхала на квартиру. Я не рекомендую жити у гуртожитку більше, чим перших пів року. Цього часу достатньо для того, щоб познайомитись зі всіма і об’єднатись. А потім, то краще переїжджати у квартиру. Бажано жити з поляками, тому що так швидше можна вивчити польську мову.
-Де та за скільки знімаєш квартиру?
Наразі я знімаю кімнату у центрі. Мені дуже пощастило, бо плачу я за неї 800 злотих. А зараз кімнати коштують приблизно 1000-1200 злотих, плюс ще комунальні. Можна знайти і за 800-900, але вже у віддалених районах. Я дуже хотіла жити саме у центрі, адже пари починались рано і треба було встигати на них доїжджати.
-Чому ти відразу пішла вчитись на магістратуру?
Я пішла відразу на магістратуру, бо знала, якщо зроблю рік перерви, то потім вже не повернусь до навчання. Мені сильно подобається свобода. Тому я вирішила за раз закінчити все навчання, бути вільною і працювати.
Я почала працювати з третього курсу, домовлялась з викладачами, щоб можна було здавати екзамени і всі необхідні роботи. Тому що я тоді вже нормально працювала в офісі, це не була віддалена робота.
Я шукала роботу сама на платформі OLX. З однієї компанії мені передзвонили і покликали на співбесіду, бо я залишила їм резюме. Перша співбесіда була телефоном, а інша вже в офісі. Перша моя робота – помічник рекрутера, який влаштовував працівників з України на різні посади.
-Який напрямок ти вибрала, навчаючись на магістратурі?
Я вивчала управління логістикою. Вчилась заочно.
-Якою була твоя перша заробітна плата?
Перша моя заробітна плата – 1500 злотих. Але завжди радісно від того, що ти починаєш заробляти самостійно. Я працювала з 9:00 до 16:00. Тобто, повний робочий день. Пропрацювала десь 3-4 місяці, тому що мені не дуже подобалась обстановка, я працювала з українцями, не з поляками. І відношення людей в офісі мені не дуже подобалось. Я вирішила відійти від цього всього і шукати щось інше.
-Окрім зарплати у тебе були якісь бонуси?
Ні, я була студенткою і всі ці витрати були на університеті: страховка і все інше. Спочатку роботодавцям дуже вигідно брати на роботу саме студентів, адже вони менше платять податків, не оплачують обов’язкову страховку. За це все спочатку платить університет.
-Чи правда, що роботодавці не платять податки за працівників, яким не виповнилось 26 років?
Так і є. Навіть, якщо це не студент, то податки всеодно не платиш.
-Якою була наступна робота?
Наступну роботу я отримала дуже спонтанно. Адже коли я пішла з попередньої роботи, мені якось надіслали email з однієї польської фірми. Я на нього не звернула уваги. А потім вирішила їм відповісти. Мені сказали, що вакансія ще актуальна і запросили на співбесіду. У тій фірмі я протрималась півтора роки. Моя посада була оператор внесення даних. Це були різні фінансові звіти, які треба було вносити у систему. Ця фірма займалась перевіркою інших фірм для того, щоб дати їм кредити.
Я отримувала десь дві з чимось тисячі злотих. Зарплата залежала від того, скільки ти працюєш. Робота ця була нелегкою.
-Де ти зараз працюєш?
Після захисту диплому я також пішла з однієї роботи, бо зрозуміла, що не варто там працювати. Вирішила шукати роботу за своїм напрямком. Хотіла працювати у логістиці. На OLX знайшла оголошення про те, що одна логістична фірма набирає працівників без досвіду роботи та всьому навчає. Мене запросили на співбесіду, потім на навчання, що тривало три тижні. А вже згодом я приступила до роботи. Ми шукали клієнтів, перевізників, організовували різний транспорт. Мені робота сподобалась, я зрозуміла, що не дарма вибрала логістику. Було б добре, якби я цю роботу знайшла до того, як вступила на логістику. Тоді б я змогла відразу більше зрозуміти, як все відбувається. Це – єдине, про що я шкодую.
-Які умови на цій роботі тобі запропонували?
Тут у мене була ставка + проценти. Перших три місяці ми проходили випробувальний термін. Десь через півтора місяці мені почало все вдаватись. Також у мене був соцпакет, оплачувана відпустка.
Максимально, що мені вдалось заробити тут – це десь 5 з чимось тисяч злотих. Але для цього треба було постаратись.
-Зараз ти маєш нову роботу?
Скоро я почну працювати на новій роботі. У цій фірмі настільки повний соцпакет, що я вже нарешті повністю задоволена. Хороші умови праці, все легально, все правильно, оформлена страховка, можна відвідувати тренажерний зал.
Я працюватиму міжнародним експедитором, також контактуватиму з клієнтами, складатиму з ними договір, шукатиму нових клієнтів, тощо.
Тут я зароблятиму три тисячі + проценти. Все залежить від результатів роботи. Дуже хочу більше заробляти, бо для Варшави три тисячі – мало.
Я свою кар’єру зробила з кінця третього курсу до цього часу. Тобто, за три роки.
-Можеш назвати лайфхаки для студентів Академії Козьмінського?
Для початку треба вивчити усіх викладачів, знайти до них підхід, адже вони всі різні. Потім – вчитись, вчитись і ще раз вчитись. Збільшувати словниковий запас, адже потім буде набагато легше. Не треба просто пропускати пари і відноситись до навчання відповідально.
Для того, щоб дізнатись більше інформації, будь ласка, заповніть анкету абітурієнта.
Бажаєте замовити дзвінок?
АНКЕТА АБІТУРІЄНТА
Ми підберемо для вас напрямок, навчальний заклад та детально пояснимо процедуру вступу. Консультація є безкоштовною.
Відповідаємо максимально швидко!