Перші враження від навчання в Польщі

Вже місяць занурені у навчання українські студенти адаптуються в новій країні. Деякі з них поділились з нами своїми першими враженнями від університетів та студентського життя.

Мосійчук Діана, Університет Підприємництва та Адміністрації, Люблін

Я навчаюся на спеціальності: Фінанси та Банківська справа. Можу сказати, що рішення про цей напрям було спонтанним, бо у школі мріяла бути журналістом. Але з погляду на майбутні перспективи обрала саме фінанси, а батьки мене підтримали.

Навчання у ВСПА зараз гібридне: і онлайн, і стаціонар. Викладачі, деканат, ну дуже лояльні до іноземців, нас вже попередили, що канікули будуть адаптовані під культурні традиції студентів. Початок навчання, на жаль, на 2 тижні відклався, тому в мене тільки почалися пари, але я вже в захваті. Викладачі намагаються зручно доносити до нас інформацію, життєво проводять лекції, кажуть, що знання, в першу чергу, нам потрібні на практиці. Предмети суто профільні: економіка, математика, право, управління, а фінанси ще будуть додатково поділяти на глибші напрямки. Я спілкувалася із однокласниками, які навчаються в Україні, то не всі задоволені, так як занадто велике навантаження, і викладачі не завжди хочуть справді навчити.

Мову навчання я обрала польську, і вчила її з березня, зараз маю рівень В1. Як приїхала було, звісно, важко, але мене втішало те, що я така не одна 🙂 За цей місяць мій рівень значно покращився, в гуртожитку іноді практикуємо польську (бо тут дуже багато українців), на парах ще є проблеми, бо викладачі надто швидко говорять. Але це питання часу, головне не боятися робити помилки і більше розмовляти.

Коли я їхала до Польщі, єдине за що переживала – це, щоб мене пропустили на кордоні, далі турбувалася за мовний бар’єр, але це вже розвіялося. Найбільше незвично від іншого менталітету людей та максимального дотримання законів. Треба бути уважним, бо тут заплющувати очі на порушення ніхто не буде.

Також, дуже подобається Люблін, не шкодую, що обрала це місто. До України їхати близько, атмосфера неймовірна, бо у Варшаві для мене занадто швидкий темп життя. Всі мої очікування від вступу за кордон з UniverPL виправдались, чому я дуже рада.

Тому, всі хто ще думають: вступати чи ні, однозначно – так! Раджу всім наполегливо йти до своєї мети, серйозно поставитися до вивчення польської та старатися у всьому, бо без старань нічого не буде.

Погорельцева Аліса, Гуманітарно-Суспільний Університет, Варшава

Я навчаюсь на перекладача: Англійська та Іспанська філологія. Мрія бути синхронним перекладачем у мене з дитинства, тому вибір був очевидним. До того ж колись була в турі Європою, мені дуже сподобалася Іспанія: привітні люди, класна мова, тому під час вступу обрала саме іспанську.

Ще півтора роки тому, мама вмовила мене поїхати до Білої Церкви на презентацію навчання в Польщі від Віктора Бурячка, співвласника UniverPL. Там ми дізналися про університет, про Варшаву та саме навчання. Ініціатива спершу була від мами, бо я думала вступати до Київського Лінгвістичного, але добре, що батьки переконали. Мені стало дуже цікаво, як це – вчитися у Польщі.

Зараз у нас гібридне навчання, до університету їздимо лише в п’ятницю. Якщо у школі я вчила всі предмети, навіть не потрібні мені – тут все по-іншому. Лише фахові лекції, все цікаво, викладачі розуміючі, дають всі матеріали і взагалі не страшно до них звертатися за допомогою. Навіть маю вдосталь вільного часу, часто гуляю по Варшаві.

Хоч навчання у мене повністю англійською, польську мову я все рівно вчила, але не дуже систематично. Мої стосунки з цією мовою: наче знаю, але ще боюся. Розумію, що треба якась екстремальна ситуація, щоб я “розговорилася”. Нещодавно так і було. На днях ми мали оформити песель, треба було то робити швидко і я вирвалась між парами. Координатор Роман миттєво надав всю інформацію, як і де заповнювати все. Я бачу, що часу мало, працівники ставлять багато запитань, але саме в такому темпі я легко відповідала польською, пояснювала і в один момент думаю: “вау, я ж все кажу правильно, я все розумію!”. Це дуже класно 🙂 Я ще долучилась до розмовного польського клубу, щоб і далі розвиватися.

Окрім навчання, дуже подобається самостійне життя. Я більше інтроверт, не люблю відповідати на незнайомі номери, але коли ти опиняєшся сам в іншій державі, то вже усвідомлюєш, що тепер ти за себе відповідаєш. Нещодавно в гуртожитку зламався холодильник, ми з сусідками думали куди діти продукти, де шукати зміну, врешті вирішили це питання. Щодня вчишся готувати їсти, налагоджуєш комунікацію з новими людьми  – і мені дуже подобається думати за такі дорослі речі. Нехай фінансово я ще залежу від батьків, але самостійно кооперувати своїм життям – круто!

Переживань чи очікувань як таких, у мене не було. Якщо чесно, я досі не усвідомлюю те, що я сама в іншій країні, що я навчаюся за кордоном. Так як переживань не було – не було й страху, я відпустила цю ситуацію і зараз задоволена!

Тому, якщо у вас є можливість отримати освіту за кордоном – сміливо обирайте це і не хвилюйтеся. З вами завжди буде підтримка: батьки по онлайну, координатор UniverPL в місті, завжди будуть ті, хто вам допоможе!

Артем Параскун, Люблінська Політехніка

Моя спеціальність: інженерія мультимедіа. Обирав між нею та інформатикою, але на інформатику не вистачило середнього балу, а для “підстраховки” обрали цей напрям і не прогадали. Взагалі, я студент вже втретє: після 9-го класу я пішов до коледжу, потім в університет, але зрозумів, що є можливість навчатися у Польщі безкоштовно і вирішив спробувати.

Все почалося ще з вивчення польської, яку я вчив не для навчання, а щоб податися на карту поляка. Вивчав її в Миколаєві в “Товаристві поляків”, з репетитором, з українською польська має багато схожих слів, тому було не важко. 

Навчання у мене повністю стаціонарне. На своєму напрямку вивчаю роботу зі звуком, з камерою, світлом, а до цього у мене лежить душа, так як я займаюся зйомками. В майбутньому, ми зможемо працювати на студіях як інженери. Ця спеціальність лише другий рік в Політехніці, тож використовуємо лише новітні матеріали. Якщо порівнювати із українською освітою, то тут детальніше пояснюють, привітні викладачі і не страшно сказати, що ти чогось не знаєш. Спеціально проводяться консультації для тих, хто не встигає за програмою. 

Люблін, та зокрема Люблінську Політехніку мені порадили в UniverPL, і зараз я навчаюсь на державній формі. Особливих переживань чи страхів не було, єдине, зараз важко через багато польської професійної термінології, але думаю поступово вивчу та звикну.

Майбутнім першокурсникам головна порада: робити все відразу і не відкладати, бо в Польщі робити все в останній момент “не проканає”. Не бійтеся виходити із зони комфорту, і навіть якщо 1 спроба в житті була невдала – далі все обов’язково вийде!

Бакликов Георгій, Нижньосілезький Університет, Вроцлав

Для навчання обрав напрям: Анімація, гейм-дизайн та монтаж. Я ще декілька років тому пішов до комп’ютерної школи “Шаг”, зацікавився графічним дизайном, і зрозумів: хочу не просто грати – хочу створювати ігри.

Із сім’єю ми розглядали як навчання в Україні, так і в інших країнах Європи. У Вроцлаві ми колись були з родиною, і нам всім дуже сподобалось це місто, мама навіть сказала, що “була б рада, якби я тут вчився”. Власне, так і сталося 🙂 До того ж, моя спеціальність є далеко не у всіх вишах.

Півтора роки тому я вже почав вчити польську: на курсах, з репетитором, граматика зараз на рівні В2, але розмовна на А-2-В1, проте з кожним днем тут мова вдосконалюється. Так, буває, що забуваєш якесь слово, але все рівно згадаєш рано чи пізно, всі до цього ставляться добре. До того ж, на лекціях потрібно бути активним і відповідати, тому вибору немає, ніж практикувати польську щодня.

Навчання зараз гібридне: 4 дні офлайн, 1 онлайн. Напрямок у себе увібрав дуже багато цікавих предметів (і головне профільних), лектори круто розповідають, справді хочуть тебе навчити. У гуртожитку багато україно та російськомовних студентів, але на факультеті поляки переважають. 

Тому, хто ще боїться їхати на навчання за кордон – відкидайте всі страхи! Якщо ви знайшли свою спеціальність – я рекомендую вступати, бо треба вчитися там, де подобається. Але головне – то вчити польську мову.

Анастасія Мирончак, Суспільна Академія Наук, Варшава

Я обрала напрям: Логістика, і це було досить спонтанно. У мене є друг, який працює в логістичній компанії, і якось він сказав, що зараз “немає нормальних логістів”, а я відповіла: “Значить, я вивчусь – і буде тобі логіст”. Ініціатива їхати за кордон була моєю, а мама повністю підтримала цю ідею.

Вчити польську я почала півтора роки тому, спочатку з репетитором, потім на курсах від UniverPL, далі закріпила знання у Мовному таборі у Варшаві і зараз маю хороший В1, і з кожним днем все ближче до В2. Польська насправді дуже мені подобається, тому вивчення в задоволення.

САН я обрала по відгуках, дуже хотілося вчитися саме в столиці, а після Мовних курсів була впевнена, що зробила правильний вибір. Навчання гібридне, і для мене це мінус, бо дуже хочеться ходити на пари. Звісно, це не залежить від університету, але сподіваюсь пізніше всі пари будуть офлайн. Викладачі у нас привітні, знайшли з нами контакт, часто жартуємо з ними на лекціях. Предмети різні: як профільні, такі ні, є культурологія, соціологія, економіка, але якість подання матеріалу мене влаштує. До речі, у групі 25 осіб, і лише 5 поляки, всі інші – українці.

У гуртожитку в кімнаті нас 4-ро, живемо добре, готуємо. Тут мені допоміг Літній мовний табір, який дав загартованість для дорослого життя. І це не страшно та навіть цікаво: самостійно вирішувати всі питання. 

Останнім часом також знайшла підробіток. Побачила, що сусідка по кімнаті працює у вільний час і також захотіла. Це робота у сфері обслуговування, в аеропорту, в ролі універсального помічника. В Україні я вже працювала офіціанткою, тому ця сфера для мене не нова. Як для студента, отримую хороші гроші, а головне, це не заважає вчитися. У мене є дні на тижні, коли взагалі немає пар, відповідно, саме тоді я і можу працювати.

Абсолютно всі мої очікування від нового життя виправдалися, адже навчання за кордоном – було моєю мрією, яка зараз вже реальність! 

Я всім раджу, спочатку обирати UniverPL, ми дуже задоволені вашою працею, вашим внеском у мій вступ, а вже потім пам’ятати головне: якщо є бажання – треба досягати його і йти до своїх цілей!