Навчання, роботи та заміжжя: історія випускниці Яни Гняздек - Univer PL

Навчання, роботи та заміжжя: історія випускниці Яни Гняздек

Історії клієнтів
Проголосуйте!
0 / 0

Яна Гняздек – випускниця Університету Суспільно-Природничих Наук імені Вінцента Поля, що у Любліні. 

Родом дівчина з Рівного, однак після закінчення навчання вийшла у Польщі заміж та залишилась там жити. 

Чому ти вибрала саме Польщу?

Ми сиділи з батьками, вирішували про мій вступ, який вибрати університет, яке місто. З’явився варіант з Польщею, і ми на ньому зупинилися. 

Я люблю маленькі міста, а не мегаполіси, тому Люблін мені дуже підійшов. Варшава чи Краків відпали відразу. Також мені з Любліна не дуже далеко їхати додому: від 6 до 10 годин.

Як ти обирала університет та спеціальність?

Спочатку я обирала спеціальність, мене більше цікавили гуманітарні напрями. Потім вийшло так, що обирала між UMCS та Університетом Суспільно-Природничих Наук імені Вінцента Поля. Але на початку я злякалась, що “не потягну” державний університет, тому вибрала приватний. Спочатку ще думала перевестись пізніше до UMCS, але Університет імені Вінцента Поля мені дуже сподобався, тому я там залишилась до кінця.  Я вчилась і на бакалавраті і на магістратурі.

Якими були перші дні навчання в університеті?

Я пам’ятаю, що моя перша пара була на 19-ту годину вечора. Вона була єдиною в той день. Я досить тепло її згадую. В нас був дуже класний викладач, дуже веселий та смішний. Він дуже переживав, чи ми все розуміємо, бо в нас більшість на потоці були українцями. Тому все пройшло весело, легко і швидко. Так само, як і підготовка до вступу, адже компанія UniverPL мені у всьому допомогла.

Як відбувалось навчання та пари? Скільки було вільного часу під час навчання?

Пари проходили по-різному. Немає якихось конкретних годин, в які вони відбуваються. Для прикладу: з 9 до 16. Були дні, коли пари були вранці або, навпаки — ввечері. В одному семестрі був такий день, що ми цілий день сиділи. Але у нас завжди був додатковий вихідний день на тижні. Навчання у нас було не 5 днів, а 4.

У нас були і лекції, і практичні роботи. Нам показували, як, але ми мали самі все зробити.

Практики було декілька варіантів. Можна було скористатись такою програмою, як Work and travel. Мої подруги їздили до Іспанії за обміном на навчання. Я проходила практику в Україні. Я дуже хотіла після першого курсу поїхати додому, тому я практикувалась у ресторані при одному готелі. Тому всю цю кухню я ще після першого курсу почала пізнавати і розуміти, як воно це все працює.

Твій напрямок навчання туризм та ресторанна справа. Що можеш про нього розказати?

Це було дуже цікаво,  мали багато практичної інформації. У нас були цікаві практичні пари. Ми розігрували між собою діалоги, як прийняти клієнта у гості. Дуже цікаво це все проходило, мені дуже подобалось. Радісно про це згадую.

Чи виправдав університет твої очікування?

Я очікувала, що було трошки важче, що мені буде важче адаптуватись, або що викладачі будуть дуже вимогливі та серйозні. Або, що вони будуть ставитись до нас інакше, бо ми не з Польщі. Але все пройшло дуже легко, дуже класне ставлення до нас було. Викладачі були дуже лояльними.

Чи не було якоїсь дискримінації українців у Польщі?

Не було. Мені часом здається, що нас більше люблять та про нас більше піклуються. Перепитують, чи ми все розуміємо, чи все добре. Хоча, на мою думку, це залежить від людини. Але, в загальному, немає дискримінації жодної.

Як тобі вдалось швидко адаптуватись у Польщі?

Я думаю, що треба десь півроку-рік, щоб звикнути до нової країни, до нової мови. Я пам’ятаю, що спочатку боялася щось запитати, боялася, що я не так щось скажу, що мене не так зрозуміють. Але не треба було боятися, треба просто практикуватись, вчитись. І потім, коли ти вже розумієш все, то вчитися не важко. Оскільки ця мова дуже схожа до української та російської. Тому, все якось стабілізувалось, я звикла і тепер все дуже класно. Я вільно володію польською мовою.

Скільки ти вчила польську?

Я вивчала мову з компанією UnverPL, була на курсах пів року. Також я була на інтенсивних курсах місяць у Варшаві. Оці курси у Варшаві дуже багато дали, оскільки з нами працювала вже носій мови. Наша викладачка була з медичного університету, дуже добра та хороша людина. Я її  добре пам’ятаю.

Під час навчання на інтенсивних курсах у трохи побачила, яка це країна – Польща, як там все відбувається. Коли я їхала потім на навчання, то вже трохи розуміла, що на мене чекає. Наприклад, візьмемо звичайний похід до магазину: я вже знала, що мені сказати, куди йти  і що робити.  

Тому це хороший досвід, оскільки можна вже трохи звикнути та зрозуміти, що тебе чекає у цій країні.

Чи була у тебе можливість підпрацьовувати під час навчання?

У мене була можливість підпрацьовувати. Це вже було тоді, коли всі трохи адаптувались. Але деякі мої знайомі ще і раніше знайшли роботу. Перший мій заробіток був під час другого курсу. Тоді наш університет організував курси баристи і я дуже хотіла заплатити за них сама. Тому я знайшла підробіток завдяки компанії, що допомагала студентам шукати роботу. Я десь місяць працювала на заводі алкогольних виробів. Це була позмінна робота і дуже важка. Але там я заробила на свої курси і була дуже задоволена. Але вже після цього моменту розуміла, що пора шукати роботу, щоб мати свої кошти та допомагати трохи батькам.

Через пару місяців я знайшла свою наступну роботу. Я працювала у торговому центрі офіціанткою в одному кафе, цю роботу мені вдавалось поєднувати із навчанням.  Там я пропрацювала два роки. 

Зараз студентам дуже легко знайти підробіток, адже є багато пропозицій.

Чи змінювала ти напрямок під час вступу на магістратуру?

Я змінила свій напрямок на управління, що стосується туристичної сфери. Це навіть пропонує сам університет: або готелярство або управління. І це можна поєднувати дуже класно.

Розкажи про те, як ти вийшла у Польщі заміж?

Мій чоловік – поляк, ми познайомились на вечірці, а згодом одружились. Зараз виховуємо маленького синочка.

Перед тим, як одружитись, ми десь пів року готували документи, і лише після цього періоду отримали дозвіл. Наразі я маю карту тимчасового перебування. Наскільки знаю, після 3-ох років одруження мають дати польське громадянство. Тим паче, що у нас є діти.

Що порадиш для майбутній вступників?

Порада буде одна: не боятися, бо проблеми завжди були і будуть. Але їх можна швидко вирішити. Тому не треба боятися поїхати в іншу країну, не боятися мови. Це дуже класний досвід – дізнатись про життя країни зсередини.

Хочете бути в курсі новин?

Приєднуйтесь до нас у Telegram!

Корисні поради, важливі новини,
знижки та анонси подій щодо навчання в Польщі

Запрошуємо в телеграм-канал
Отримати консультацію