Ізольовані: як живеться українським студентам під час карантину у гуртожитках Любліна

З 11-го березня 2020-го року всі польські університети пішли на карантин. Частина вузів повідомила про те, коли розпочнеться навчання, а частина — ні. Більшість з навчальних закладів перейшли на онлайн навчання.

Гуртожитки, в яких проживають студенти, також функціонують в карантинному режимі. Студентам радять не покидати зайвий раз свої кімнати, не збиратись в одному місці, не виходити без потреби на вулицю та дезінфікувати руки.  

Ми поспілкувались з тими студентами, які продовжують жити в гуртожитку, аби дізнатись, як змінилось їхнє життя. Ми готуємо серію репортажів з різних міст. А сьогодні розповідаємо вам про Люблін.

Данило Афонін родом із Маріуполя. Хлопець навчається на першому курсі у Державному Університеті Люблінська Політехніка. Живе у гуртожитку від цього навчального закладу.

Студент розповідає, що не зміг потрапити додому в Україну через закриття кордонів.

Університет

На початку березня у нашому університеті вже почали говорити про коронавірус. Дехто сприймав це серйозно, а інші просто віджартовувались. Але коли повідомили про першу смерть у Польщі від цього вірусу, коли почались масові зараження в Італії та Німеччині, то тоді почали всі до цього відноситись серйозно. 

В нашому вузі карантин оголосили 11-го березня. У нас тоді була зранку пара, потім мала бути ще одна. Я чекав на неї вдома. І тут у всіх групах почали писати, що починається карантин, університет закривається і не буде навчання.  Тоді нам сказали, що до 29-го березня все закривається, будемо сидіти вдома і отримувати домашнє завдання онлайн.

Студенти цю новину сприйняли по-різному. Багато хто негативно, адже вчитись дистанційно набагато важче. Зручніше, коли вчителі самі пояснюють навчальний матеріал. А ще не можна на вулиці збиратись більше, чим 2 людям. Це також складно для нас. Хоча, більшість студентів сидять вдома, відпочивають і вчаться. Тут кому як.

Гуртожиток

В гуртожитку десь 12-13-го березня вивісили оголошення, що буде карантин. Ввели декілька правил. Для прикладу, після 8-ої вечора в гуртожиток нікого не впускають. Також не можна приводити гостей. Часом патрулює поліція, дивиться, чи все добре. Ситуація трохи напружена. На кожному поверсі та при вході в сам гуртожиток поставили засоби дезінфекції. 

Зараз більшість студентів в гуртожитку вчаться. Адже наразі ми маємо дуже багато навчального матеріалу. Також відпочивають, читають, слухають музику, грають ігри. Під час карантину можна робити те, до чого руки не доходили раніше.

До карантину в нас було багато людей в гуртожитку. Особисто на моєму поверсі половина студентів поїхали додому. Але, загалом — це поляки. Бо їм вигідно їхати. Іноземцям виїхати важко, бо закриті кордони. Певно, треба було збиратись виїжджати раніше, до того, як їх закрили. 

Я не шкодую, що залишився. Вдома так само все закрито, і немає що робити. Я б там сидів і вчився. Так само, як і тут. 

Дистанційне навчання

В деяких спеціальностей в моєму університеті вже з’явилось онлайн навчання. В мене поки що немає. Наразі присилають лекції, аби ми вчились. Кажуть, якщо після 10-го квітня буде продовжений карантин, то тоді вже запустять онлайн навчання. Ну, так буде простіше, коли викладачі хоч щось пояснюватимуть з навчального матеріалу.

В Любліні вже паніки немає, в магазині стало менше людей. В громадському транспорті ввели обмеження на кількість людей, які можуть в ньому перебувати. Але людей і так скрізь мало. Багато хто ходить без масок. Але більшість сидять вдома і не виходять.

Єлизавета Овчаренко навчається на першому курсі в Університеті Суспільно-Природничих Наук імені Вінцента Поля на спеціальності «Туризм та рекреація». Родом дівчина з Черкаської області. Каже, що залишилась під час карантину в Польщі з власного бажання.  Живе студентка у гуртожитку «Дует».

Університет

За тиждень то початку карантину у нашому університеті почали активно говорити про коронавірус. Вже обговорювали можливість карантину, але тоді ще ніхто нічого не знав. А коли в Польщі померла перша людина від цього вірусу, то після того закрили наш вуз.

Про карантин нам повідомили через нашу старосту, якій подзвонили з деканату. Це було 12-го березня, ми ще мали тоді пари. І нам сказали, що не будемо вчитись аж до 25-го березня. А потім карантин продовжили ще до 15-го квітня.

Студенти відреагували на цю новину по-різному. Багато хто в перші два дні карантину купили квитки і повернулись додому.

Гуртожиток

На електронну пошту нам прийшло повідомлення про те, що у гуртожитку також буде карантин. І ми отримали декілька правил: не можна приводити гостей, іноді на рецепції нам можуть виміряти температуру, також на «нульовому» поверсі у нас поставили антисептик. Але з гуртожитку нас випускають без проблем.

В нашому гуртожитку зараз дуже мало студентів залишилось. Видно, що українців майже немає.

Зараз студенти зазвичай вчаться або відпочивають. Все залежить від того, чи почалось дистанційне навчання. 

Дистанційне навчання

В моєму університеті дистанційне навчання ввели з першого дня карантину. Треба зайти на сайт, де наші викладачі залишають нам завдання. Часом це просто презентації та додаткові матеріали, які ми мали вивчати під час лекцій.  Деякі викладачі поскидали нам практичні завдання. Ми маємо певні терміни для виконання, а потім закріплюємо матеріали на сайті або відправляємо на пошту. Тоді нам виставляють оцінки.

Таке навчання не є складним. Але лекції краще сприймати, коли слухаєш викладача в університеті. 

У Любліні паніка зараз трохи припинилась. Бо в перші дні всі дуже хвилювались. Людей в місті стало набагато менше. Зараз без необхідності не можна на вулицю виходити.

В нас в університеті карантин продовжили до 10-го квітня. А далі буде видно, самі нічого не знаємо.