Діджиталізована освіта: як українські студенти у Польщі здають сесію онлайн

Карантин змінив життя всього світу. Людям довелось вчитись працювати та робити багато інших справ, залишаючись вдома. Однак, зважаючи на еру повної діджиталізації, для багатьох це не стало великою проблемою.

Змінилось життя і тих, хто тільки здобуває освіту. Ще на початку карантину більшість університетів перейшли на дистанційне навчання. Так студенти вчились, робили домашні завдання, писали та захищали дипломи.

Ми поспілкувались із студентами польських вузів, які зараз складають сесію дистанційно, аби дізнатись, як це – вчитися онлайн.

Вадим Лісс родом з Київщини. Він — студент-першокурсник Вроцлавської Політехніки. Наразі він перебуває у Польщі та вже здав сесію.  

Сесія офіційно мала розпочатись 17-го червня, але викладачі пішли нам на зустріч, щоб ми могли все пошвидше здати. Тому деякі екзамени були ще в травні. Особисто я вже все здав.

Усі іспити ми здаємо дистанційно, окрім того, коли це вже останній термін екзаменів і залишилось мало студентів. Для прикладу, в одного з предметів такий формат: ми маємо три терміни екзамену, два з яких проводяться онлайн. А третій — у звичайному форматі. Але, на мою думку, викладачі зацікавлені в тому, аби всі здали відразу.

Користуємось такими платформами, як Zoom, Skype і так далі.

У нас є можливість здати усе «автоматом». Для цього треба бути активним під час навчання та добре вчитись. 

Як на мене, то здавати екзамени онлайн легше у психологічному плані. Коли вчишся вдома, то так простіше, можна краще зосередитись. Мені подобається, що не потрібно витрачати час, аби доїхати до університету.

Та й завдання там не складні. Якщо студент вчився під час карантину, то він все здасть.

Кількість іспитів у нас не зменшилась. Але, як я вже казав, завдання трохи спростили і вони стали базовішими.

Перездачі у нас є, вони також проходять у форматі онлайн. Але викладачі зацікавлені, щоб студенти здали все з першого разу.

Дарія Бартова родом з Рівного. Навчається на другому курсі у Краківському Економічному Університеті.

Сесія у нас відбувається дистанційно, до університету нас поки не кликали. Почалась вона приблизно два тижні тому. Зазвичай ми користуємось платформою Moodle. Хоча, все залежить від предмету, який здаємо. Викладачі на цій платформі залишають тести, які ми можемо проходити та екзамени. Усні екзамени здаємо за допомогою платформи Zoom.

Мені та багатьом іншим студентам не дуже підходить така форма дистанційного навчання. Частина викладачів не намагаються спростити нам навчання, а навпаки, дають нам частину своєї роботи, яку ми не мали б виконувати. Коли сесія вже почалась, ми ще дороблювали проекти, що не стосуються екзаменів. Тому це складно поєднувати з екзаменами.

Однак, кількість іспитів та екзаменів не змінилась. Здаємо все, як і завжди. А деякі викладачі ще додали завдань, яких не мало бути. І змінилась система оцінювання.

Можливості здати якийсь предмет «автоматом» у нас немає.

Для мене здавати сесію дистанційно набагато важче, чим звичайну. Тому що протягом дистанційного навчання не було змоги нормально отримувати матеріал та вчитись. Багато чого ми просто робили самі, шукали додатковий матеріал та самі готувались.

Що стосується перездачі, то в мене їх немає. Сподіваюсь, що і не буде.

Назар Бабьонишев родом з міста Сміла Черкаської області. Вчиться на першому курсі в Академії Фінансів та Бізнесу Вістула.

Сесія у нас була ще десь місяць тому і здавали ми її дистанційно.

Так, як я вчусь на програмуванні, то з дистанційним навчанням у нас проблем немає. Ми просто здавали проекти, а викладачі ставили нам оцінки. Студенти, які не здали проекти, приходили на екзамени. А хто здав, то отримали «автомат». З математики писали екзамен, то нам просто вислали файл із завданнями, і ми мали певний час, щоб все це виконати. Ми це все зробили, надіслали на електронну пошту і чекали на оцінки. Так само було і з багатьма іншими предметами.

До карантину ми здавали всі сесії в університеті. То це набагато складніше, чим дистанційно. 

Кількість іспитів під час дистанційного навчання не зменшилась. Все залишилось так, як і було.

Зараз перездачі у тих, хто не здав нормально екзамени. Але я все здав

Катерина Школьна родом із міста Вараш Рівненської області. Дівчина вчиться на третьому курсі у Нижньоселезькому Університеті.

Сесії, як такої, у нас немає. Це особливість нашого університету. В нас є термін здачі проектів і все. Ми таке практикуємо вже давно. 

Я вчусь на журналістиці, то в нас це є нормою. Ми готуємо різноманітні презентації, проекти, інтерв’ю. А потім показуємо це викладачам за допомогою онлайн-платформ. В університет ми зараз взагалі не ходимо.

«Автоматів» у нас немає, треба все здавати.

Мені здається, що під час карантину кількість іспитів трохи зменшилась. Адже викладачі розуміють, що багато чого не можна реалізувати вдома.

Особисто мені важко здавати сесію дистанційно, бо я знаходжусь в Україні. Повернулась ще до закриття кордонів. Просто складно знаходитись не в польськомовному середовищі, не чути мову. Трохи все забувається. Намагаюсь більше читати польською та дивитись польськомовні фільми. Але сесія вже майже закінчилась.

Тепер мені потрібно здати диплом. Захищати диплом я теж буду дистанційно, за допомогою онлайн-платформи. Зараз знаходимось на етапі підготовки. Надсилаємо свої напрацювання куратору, він їх перевіряє та надсилає нам правки.

В мене державних іспитів немає.

Юлія Саранчин родом з міста Самбір Львівської області. Вчиться на другому курсі в Університеті Бізнесу.

Можна сказати, що сесія у нас закінчилась. Загалом, то зараз вона мала б тільки початись, але більшість викладачів вирішили, що простіше буде провести її під час семестру. Вони давали нам робити різні проекти, а ми їх просто здавали. Усі відбувалось дистанційно.

«Автоматом» можна здати, якщо це не екзамен. Для прикладу, якщо це залік, і викладач вирішить, що достатньо оцінок протягом семестру, аби визначити середній бал. А потім поставити оцінку. Я так маю оцінки з багатьох предметів.

Через карантин у нас зменшилась кількість іспитів. Багато теорії ми просто не здавали. Робили лише проекти.

Мені дистанційно сесію здавати набагато легше. Адже нам дають менше теорії. А насправді вона не така й важлива. Зараз ми робимо більше практичних занять і це добре.