Королі, науковці та військові: в честь кого названі відомі вузи Польщі

Багато польських університетів назвали у честь науковців, королів, бізнесменів та військових. Однак, хто ж ці відомі історичні персонажі, ім’я яких не сходять з вуст студентів зі всього світу?

Академія Леона Козьмінського

Леон Козьмінський — професор, польський економіст, лейтенант, брав участь у Варшавському повстанні.

Професор Леон Козьмінський народився в 1904-му році в Україні. Пізніше закінчив середню школу у Швейцарії.  У 26 років захистив докторську ступінь у Сорбонні. Пізніше викладав французьку мову. Був доцентом у Варшавській Школі Економіки, здобув там наукову ступінь.

З 1930-го до 1931-го років служив у батальйоні офіцерів піхотного запасу. Його розподілили до 21-го Варшавського піхотного полку, через деякий час отримав звання лейтенанта.

Під час війни Леон Козьмінський брав участь у підпільному житті та був членом осередку «Z» («Західні землі»). Також був учасником Варшавського повстання у складі угрупування «Башта». Коли повстання зазнало поразки, його вивезли до Німеччини.

З 1947-го до 1949-го року був викладачем у Лодзінському відділенні Варшавської Школи Економіки.

У 1950-1960-их роках був науковим керівником та завідувачем відділу організації торгівлі та технологій Інституту Внутрішньої Торгівлі.

До кінця свого життя професор Леон Козьмінський зосереджувався на науковій роботі. У своїх наукових досягненнях він був промоутером 20 докторських дисертацій та близько 500 магістерських робіт.

6 серпня 2008-го року рішенням Міністра науки та вищої освіти Польщі Коледж Підприємництва та Менеджменту перейменували в Академію Леона Козьмінського.

Університет Лазарського

Рішард Лазарський — засновник та перший ректор Університету Лазарського.

Народився 20 вересня 1926-го року у Варшаві. Батьки виховували його в патріотичній атмосфері. Тому під час нацистської окупації Польщі він долучився до підпільної діяльності.

Під час Другої світової війни воював у складі Армії Крайової, мав псевдонім «Ryś». Був членом Всесвітнього союзу солдатів Армії Крайової та Асоціації Варшавських повстанців.

Як і Леон Козьмінський, Рішард Лазарський був учасником Варшавського повстання та солдатом полку військової армії «Башта». Мав звання лейтенанта. Також був членом Всесвітнього союзу солдатів Армії Крайової та Асоціації Варшавських повстанців.

Після війни він приєднався до діяльності Польської Народної Партії Станіслава Міколайчика, за що його арештували та репресували. У листопаді 1945-го року продовжив здобувати освіту — закінчив Варшавський Технологічний Університет.

Деякий час працював старшим асистентом Військового Технологічного Університету.

У 1957-му році Рішард Лазарський створив Державну Школу Стенографії та Іноземних мов у Варшаві та став її керівником. У 1991-му році заснував приватну школу First Business College, а у 1993-му — Приватний Комерційний Коледж, який згодом став Коледжем Комерції та Права. Пізніше його переназвали на честь Рішарда Лазарського.

Краківська Академія Імені А.Ф. Моджевського

Анджей Моджевський — польський державний та релігійний діяч, реформатор та секретар канцлера Яна Ласького.

У віці 11 років Анджей Моджевський поїхав до Кракова, аби вчитись в парафіяльній школі. У 1517-му році вступив до Краківської Академії, де здобув ступінь бакалавра. Також навчався у Віттенберзі, де вперше захопився ідеєю реформації.

У 1522-му році висвятився на неповнолітнього священика і підпрацьовував у канцелярії предстоятеля Яна Ласкі. У 1553-му році став главою Волборца.

Не зважаючи на свій сан священика, у 1560-му році Анджей Моджевський одружився з Ядвігою Анжуйською. У них було троє дітей. Це порушення церковних законів, а також діяльність з реформуванням призвели до втрати штабу Волборца.

Також він виступав за протекціонізм в економіці, захист держави над бідними та державну освіту, критикував феодальну систему, експлуатацію та кріпосне право селян. Вимагав жорстокіших покарань за вбивство та смертну кару навіть за крадіжку.

Анджей Моджевський помер у 1572-му році у Волборці. Його могили так і не знайшли.

У 2000-му році його іменем назвали Краківську Академію, а також одну з вулиць у Щецині.

Університет Суспільно-Природничих наук імені Вінцента Поля

Вінцент Поль — польський етнограф, поет та географ. У своїх працях часто розповідав про життя лемків, гуцулів та бойків. Також записував та перекладав на польську та німецьку мови українські народні пісні.

Своє дитинство провів на Львівщині. У 1820-му році вступив до Тернопільської єзуїтської гімназії. У 1822-му році став студентом Львівського університету. Незабаром помер його батько й у сім’ї почались проблеми з фінансами, тому хлопцю довелось покинути навчання. У 1824-му році вивчав філософію у Львівському університеті.

Брав участь у Польському повстанні, що відбулось у 1830—1831-их роках.

У 1847-му році губернатор Франц фон Штадіон запропонував Вінценту Полю очолити «Львівську газету». Однак, він відмовився.

У 1849-му році став професором у Ягеллонському Університеті.

Помер Вінцент Поль у 1872-му році у Кракові. Його поховали у гробівці родини Богушів, що на Раковицькому цвинтарі.

Державний Університет Імені Марії Кюрі-Склодовської

Марія Кюрі-Склодовська — фізик, хімік, педагог, громадська діячка, яка має польське походження. Народилась у Варшаві у родині вчителя з фізики 7 листопада 1867-го року.

Дівчина добре вчилась в школі та закінчила її із золотою медаллю.  Потім майже десять років працювала вчителем.

Готуватись до експериментальних досліджень з фізики та хімії почала в лабораторії при Музеї промисловості та сільського господарства, що знаходився у Варшаві.

Протягом 1891-1995-их років вчилась у Сорбонні на математично-природничому факультеті. Там здобула ступінь бакалавра з математичних та фізичних наук.

У 1895-му році вийшли заміж за француза П’єра Кюрі.

Першу публікацію Марія Кюрі-Склодовська випустила у травні 1898-го року. Після цього більше уваги почала приділяти дослідженню радіоактивності та публікувати роботи на цю тематику.

Під час дослідження уранової руди Марія Кюрі Склодовська разом із чоловіком відкрили полоній. Цей елемент вона назвала в честь своєї батьківщини — Польщі.

У 1903-му році дослідниця та її чоловік одержали Нобелівську премію з фізики.

Згодом П’єр Кюрі трагічно загинув і Марія почала проводити дослідження самостійно. У 1911-му році вона отримала свою другу Нобелівську премією з хімії.

Також Марія Кюрі-Склодовська займалась громадською роботою. Завдяки їй створили Радіологічні лабораторії у Варшавському науковому товаристві.

У 1912-му році вона організувала будівництво Радієвого Інституту у Парижі. В ньому вона облаштувала відділення, де досліджували фізичні та хімічні властивості радіоактивних елементів.

Під час війни Марія Кюрі-Склодовська була керівником Рентгенівської служби в Міністерстві військових справ.

Однак, через багаторічну роботу з радієм Марія Кюрі-Склодовська отримала променеву хворобу.

Марія Кюрі-Склодовська померла через гостру лейкемію 4 липня 1934-го року.

Ягеллонський Університет

Ягеллонський університет — один з найстаріших університетів Європи, що знаходиться у Кракові. Часто його називають просто — Краківським. Однак, його назва має цікаву історію.

Цей навчальний заклад заснував король Казимир Великий у 1364-му році. А у 1400-му році його реорганізував польський король та князь литовський Владислав II Ягайло.

Владислав II Ягайло — польський король та князь литовський. Саме він заснував династію Ягеллонів, яка правила до 1596-го року. За майже п’ятдесят років свого правління Владиславу II Ягайлу вдалось охрестити Литву та приєднати до своїх володінь Галицьку Русь.

Після смерті Владислава II Ягайла престол дістався його дев’ятирічному сину Владиславу III Варненчику. Він був другим у династії Ягеллонів.

«Ягеллонським» університет назвали вже у XIX столітті, щоб наголосити на його зв’язку з династією Ягеллонів та в честь Владислава II Ягайла, який був її засновником.