Чи беруть на роботу після приватного університету? Результати польських досліджень

У свідомості багатьох українських абітурієнтів та їхніх батьків існує упередження, що державний університет  завжди кращий, ніж приватний. Базується воно, насамперед, на власному досвіді, адже в Україні приватних університетів, по-перше, не дуже багато, по-друге, вони не користуються значною популярністю серед вступників.

До початку декомунізації у Польщі існували лише державні університети. Саме у 1990 році новий закон про вищу освіту вперше дозволив приватні виші. Уже в середині 1990-х років кількість приватних університетів зрівнялася з кількістю державних. Зараз вона становить понад дві третини вищих навчальних закладів. Попри те, що приватні університети менші за кількістю студентів, загалом у них навчається 40% від загальної кількості студентів у Польщі.

Якщо на початку 1990-х лише 10% поляків після закінчення школи вступали до університетів, то вже у 2000-х їхня кількість зросла до 40%, а у 2016 році – до 44,6% і перевищила середньостатистичні показники у країнах ЄС. Внаслідок цього вища освіта з елітарної поступово почала перетворюватися на базову і обов’язкову річ, а диплом про закінчення університету перестав бути гарантією успішного працевлаштування.

Усе це спричинило дискусії у польському суспільстві щодо необхідності відслідковувати долю випускників після закінчення навчання та аналізувати як саме статус вишу і напрямок навчання впливають на подальше працевлаштування. Команда вчених Варшавського Університету розробила проект системи відслідковування кар’єри випускників на основі даних про соціальне страхування, що охоплюють усіх офіційно працевлаштованих у країні.
У 2014 році Міністерство науки і вищої освіти (Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego) реалізувало цей проект на національному рівні під назвою Система ELA (Ogólnopolski system monitorowania Ekonomicznych Losów Absolwentów szkół wyższych).

Система ELA використовує окремі дані з двох адміністративних реєстрів.
Першим реєстром є система POL, яка належить Міністерству науки і вищої освіти. Він включає таку інформацію про випускників: вищий навчальний заклад, факультет, навчальна програма, ступінь (бакалаврат, магістратура), форма навчання (денна, заочна), рік випуску, інформація про подальшу освіту.
Другий – це реєстр інституту соціального страхування ZUS (Základ Ubezpieczeń Spółecznych). Реєстр ZUS містить інформацію про щомісячні внески до національної системи соціального страхування.
На жаль, записи ZUS охоплюють лише польський ринок праці і не містять даних про тих, хто працює в інших країнах. Хоча аналіз даних чітко показує, що переважна більшість випускників закладів вищої освіти залишаються працювати у Польщі та присутні у записах ZUS.

Дані в системі ELA охоплюють лише початок трудової діяльності. Оскільки не всі випускники закінчують навчальні заклади і починають працювати одночасно, то для аналізу використовують зведені дані за 21 місяць з моменту випуску.

Польська система освіти дещо відрізняється від української. При вступі абітурієнт обирає тільки напрямок навчання, а на другому курсі – більш конкретну спеціальність. Один і той самий напрямок у різних університетах може передбачати різну кількість і різні типи спеціальностей. Усі напрямки, які загалом існують погруповано за сферами науки: гуманітарні науки, медичні науки, природничі науки, сільськогосподарські науки, соціальні науки, точні науки, технічні науки, мистецтво тощо. Система ELA містить якраз дані про випускників не в розрізі конкретних напрямків, а узагальнено за сферами науки.

Які особливості польського ринку праці виявила система ELA?

Як і очікувалось, система продемонструвала, що найшвидше знаходять роботу і мають високу заробітну плату випускники, що навчались на технічних або медичних напрямках. Однак, водночас, тим, хто вивчав точні чи природничі науки, наприклад, географію, біологію, хімію, знайти високооплачувану роботу було складніше.

Несподіванкою виявились зарплати тих, хто закінчив економічні чи суспільні напрямки. Вважалося, економістів, фінансистів, менеджерів, маркетологів, соціологів на ринку праці набагато більше, ніж потрібно і саме серед них найбільший рівень безробіття. Однак система показала, що насправді випускники цих напрямків не мають суттєвих проблем з працевлаштуванням і їхні заробітні плати є одними з найвищих на ринку праці.

Те, який вищий навчальний заклад закінчив випускник, не є вирішальним фактором для подальшого працевлаштування. З’ясувалося, що ті, хто закінчив приватні навчальні заклади у 2014 році, одразу після випуску заробляли в середньому 2982 злотих. Тобто, на 162 злотих більше, ніж випускники державних університетів, середня заробітна плата яких склала 2 820 злотих. Це пов’язано насамперед з тим, що у приватних навчальних закладах більш практично орієнтоване навчання. А студенти частіше поєднують роботу з навчанням, тому на момент випуску мають більше досвіду і можуть претендувати на кращі вакансії.

Нижче наводимо дані, про доходи і рівень безробіття серед тих, хто закінчив університети-партнери UniverPL у 2016 році.
Для порівняння, станом на 1 cічня 2016 року мінімальна заробітна плата у Польщі становила 1800 злотих.

Заповніть анкету абітурієнта, щоб дізнатися більше про умови вступу до цих університетів.