Великдень (Wielkanoc): святкування в Польщі та Україні

Весна в Польщі та Україні має особливий аромат — аромат щойно спечених пасок, веселої метушні навколо великоднього кошика та дзвону церковних дзвонів, що сповіщають: Великдень уже близько.

У 2025 році Великдень припадає на 20 квітня, і як у Польщі, так і в Україні це свято залишається одним із найважливіших у році — як з релігійного, так і з культурного погляду.

Хоч традиції святкування мають свої особливості у кожній країні, є щось спільне, що об’єднує людей — тепло, щирість і бажання розділити цю радість з близькими. Тож як саме святкують Великдень у Польщі та Україні? Які звичаї передаються з покоління в покоління? І що робить це свято таким важливим для обох народів?

Історична частина свята

Великдень бере свій початок з подій, описаних у Новому Завіті — воскресіння Ісуса Христа на третій день після розп’яття. Для християн це перемога життя над смертю, світла над темрявою, добра над злом. Святкування Великодня прийшло до слов’янських земель разом із християнством і поступово поєдналося з давніми весняними обрядами відродження природи, що надало святу глибшого культурного значення як у Польщі, так і в Україн.

Перші християни почали відзначати Великдень ще у I столітті, але в різних регіонах святкування мало свої особливості. У 325 році на Першому Вселенському соборі в Нікеї було вирішено встановити єдину дату святкування — першу неділю після першої повні після весняного рівнодення. Саме тому Великдень щороку святкують в інший день, зазвичай між кінцем березня та кінцем квітня.

У Польщі та Україні святкування Великодня має не лише релігійне, а й глибоке культурне значення. Воно переплелося з дохристиянськими весняними обрядами, що славили пробудження природи, оновлення світу, новий початок. Тому в сучасному святі можна знайти чимало символів, які йдуть корінням у давнину: писанки, верба, вода, вогонь — усе це уособлює життя, очищення та надію.

Як святкують Великдень у Польщі

Великдень у Польщі — це не лише релігійне свято, а справжній культурний феномен, який поляки готують і переживають з великою пошаною та радістю. Святкування розпочинається задовго до самої неділі — ще в Пальмову неділю (Niedziela Palmowa), коли віряни приносять до костелу символічні пальми, часто зроблені з верби, барвінку та сухоцвітів. Найдовші та найгарніші пальми створюють на півдні Польщі, особливо в регіоні Малещніца, де влаштовують цілі конкурси.

Страсний тиждень і приготування

У Страсний тиждень (Wielki Tydzień) поляки прибирають оселю, печуть паски, готують страви та фарбують яйця. У Велику п’ятницю (Wielki Piątek) в костелах панує тиша й молитва — згадують страждання Христа, а багато людей дотримуються суворого посту. У Велику суботу родини несуть до костелу великодній кошик (święconka), в якому мають бути символічні продукти: яйця, хліб, ковбаса, хрін, сіль, сир, баранець з тіста або цукру. Освячення кошиків — це одна з найулюбленіших традицій, особливо для дітей.

Великодня неділя

У Великодню неділю (Niedziela Wielkanocna) родина збирається за щедрим столом. Перед трапезою зазвичай діляться освяченим яйцем, бажаючи одне одному здоров’я та миру. На столі можна побачити традиційні страви:

• Żurek або biały barszcz — суп із квасу з білою ковбасою та яйцем;
• Jajka na twardo — фаршировані або просто з майонезом;
• Mazurek — солодкий торт із мармеладом, глазур’ю й горішками;
• Babka wielkanocna — здобний кекс із глазур’ю, часто прикрашений святковими візерунками;
• Szynka, kiełbasa, pasztet — м’ясні делікатеси.

Великдень у Польщі — це справжнє свято родинності та традицій, коли цінується кожна дрібниця: від серветки у кошику до філіжанки кави після обіду.

Понеділок – Śmigus-Dyngus

Особливо веселим є Великодній понеділок — Lany Poniedziałek або Śmigus-Dyngus. У цей день традиційно обливають одне одного водою — це стародавній обряд очищення, символ весняного оновлення та жартівлива гра, яку обожнює молодь. За легендою, хлопці обливають дівчат, які їм подобаються у знак симпатії.

Як святкують Великдень в Україні

Передвеликодній час: приготування з душею

Святкування починається ще з Великого посту — періоду духовного очищення, молитви та утримання від скоромного. У Страсний тиждень в українських оселях панує тиша, чистота та спокій. Люди прибирають, білять хати, прикрашають рушниками, готують святковий одяг. Особливе місце в підготовці займає писанкарство — мистецтво розпису великодніх яєць.

Українські писанки — це не просто барвисті символи. Кожен візерунок, кожен колір має своє значення. Це сакральне письмо, яке передавалося з покоління в покоління. На Гуцульщині, Поділлі чи Полтавщині досі можна знайти майстрів, які дотримуються давніх технік розпису воском.

Велика субота та освячення кошика

У Велику суботу українці йдуть до церкви із великоднім кошиком, що ретельно готується вдома. Цікаво що святити кошики в Україні можна як в суботу, так і в неділю. У кошик кладуть:

• Паску — як символ тіла Христового;
• Крашанки й писанки — символ життя й воскресіння;
• Ковбасу, сало, сир, масло, хрін — на знак достатку й земних благ;
• Сіль — як символ очищення.

Кошик зазвичай прикрашають вишитим рушником чи серветкою. Після освячення їжі розпочинається підготовка до головного дня — Великодня.

Великодня неділя

У ніч на неділю відбувається великоднє богослужіння, яке супроводжується урочистим хором, дзвонами та співом “Христос Воскрес!” — “Воістину Воскрес!”. Люди приносять кошики, стоять зі свічками, і вся ніч наповнена особливою святістю та очікуванням дива.

Після служби вся родина збирається за святковим столом. Перше, що куштують — освячену їжу. Головне місце на столі займає паска — духмяний здобний хліб із родзинками, цукатами, глазур’ю. Її печуть з особливою любов’ю, зберігаючи тишу в хаті, аби тісто “не образилося”.

Також на столі можна знайти:

• Фарбовані яйця — крашанки, які часто “б’ють” між собою — у кого ціле, той “виграв”;
• Домашні м’ясні страви — холодець, шинка, запечене м’ясо;
• Молочні продукти — сирні паски, масло;
• Домашні наливки — як частина святкової гостинності.

Великодній тиждень і народні звичаї

Святкування триває увесь Світлий тиждень — час радості, обіймів, зустрічей із рідними та друзями. У багатьох селах ще досі проводять великодні забави, ігри для молоді, водять хороводи, співають гаївки — обрядові весняні пісні.

Особливою є традиція обмінюватися пасками й писанками, що символізує доброзичливість, повагу й бажання миру. А ще в Україні заведено провідувати могили рідних — через тиждень після Великодня, на Проводи.

Що об’єднує Польщу та Україну у святкуванні Великодня

Великдень як у Польщі, так і в Україні — це не просто релігійне свято, а глибоко духовний і родинний час, сповнений тепла, традицій і надії. Нас об’єднує шанобливе ставлення до цього свята, його урочистий характер, а також любов до давніх звичаїв, які передаються з покоління в покоління. В обох країнах цей день починається зі спільної молитви, продовжується родинним зібранням за святковим столом і супроводжується щирими побажаннями добра, злагоди та миру. Хоча окремі елементи святкування можуть відрізнятися, дух Великодня у Польщі та Україні спільний — це радість воскресіння, світло віри, сила традиції та єднання сердець.

Великдень — це час радості, віри та єдності. Незалежно від того, в якому куточку світу ми перебуваємо, ми зберігаємо традиції, що передаються з покоління в покоління. У 2025 році, коли Україна та Польща святкують в один день, це стає особливим знаком дружби та духовної спорідненості між нашими народами.

Нехай це свято принесе мир, світло і надію кожній родині. Христос воскрес! Воістину воскрес!