В Польщі планують закрити 26 приватних вузів: плюси та мінуси

У даній ситуації вирішив розібратися та прокоментувати її Українсько-польський центр освіти «UniverPL».

Про дану проблему в Україні почали говорити лише зараз, у той час, як у Польщі для приватних університетів це питання стоїть досить гостро вже декілька років. Після вступу до Європейського Союзу (2004 рік) у сусідній Польщі бажаючих виїхати до інших країн Європи в пошуках кращого майбутнього серед молоді стало набагат більше. Найцікавіше те, що молодь усвідомила: маючи членство в ЄС, для гарного заробітку, вища освіта не обов’язкова. На правах члена ЄС, молоді поляки вже декілька років працюють та будують кар’єру у Великобританії, Німеччині, Франції, Норвегії, Швеції, Австрії, Італії, Іспанії та інших країнах. Уявіть масштаби цього процесу: населення Польщі становить 38 мільйонів осіб, з яких лише у Великобританії працює понад 650 тисяч поляків, і більшість з них – це молодь. Основна причина виїзду молоді з Польщі – це вищі заробітки без диплома: в Німеччині за годину можна заробити від 8.73 до 10.42 євро, у Франції та Норвегії – від 1400 до 2000 євро/місяць, в Англії навіть більше. Основні професії пов’язані з готельним, будівельним та сільськогосподарським бізнесом. Цікавий факт – виграють обидві сторони: країни ЄС через великий наплив дешевшої робочої сили, готовою виконувати будь-яку тяжку фізичну роботу, а громадяни Польщі мають порівняно гарні заробітки.

Ось як своє перебування за межами країни коментують самі поляки:

У цій ситуації є великі плюси і для України. Українські студенти без зайвого клопоту та іспитів вступають до будь-яких університетів Польщі, які роблять все для того, щоб наші студенти почувалися комфортно під час адаптації та перебування у них.

Українсько-польський центр освіти «UniverPL» підписав угоди та офіційно представляє інтереси 12 державних та приватних університетів Польщі. Чому ж ми настільки впевнені у цих ВНЗ і що є для нас важливим під час вибору університету для українських абітурієнтів?

Знаючи про проблему університетів, яких в Польщі приблизно 400, «UniverPL» вирішив узяти курс лише на надійні ВНЗ, і лише у найбільших містах: Варшава, Люблін та Краків.

Якщо йдеться про ліквідацію університетів, то серед них лише приватні виші, зі списком яких ви можете ознайомитися на офіційному сайті Міністерства Освіти Республіки Польща за наступним посиланням://www.nauka.gov.pl/szkolnictwo-wyzsze/system-szkolnictwa-wyzszego/uczelnie/lista-uczelni-niepublicznych-w-likwidacji/

Отже, проаналізуємо кожен університет і почнемо з державних. Університет Марії Кюрі-Склодовської в м. Люблін, Люблінська Політехніка та Краківський економічний університет – це одні з найбільших університетів Польщі, які мають власну багатолітню історію та велику кількість студентів. Вступ серед поляків до даних вишів на основні спеціальності відбувається за конкурсом.

Тепер, щодо приватних ВНЗ. Університет Леона Козмінського в м. Варшава – це польська національна гордість, даний ВНЗ є відомим брендом в усьому світі, завдяки власним рейтингам та системі освіти, має престижні міжнародні акредитації: EQUIS, AMBA, CEEMAN. Тут, як і в Університеті Лазарського в м.Варшава (це провідний університет бізнесу і права у Польщі, підтвердженням чого є високі місця в рейтингах) навчаються студенти з понад 40 країн світу. Саме ці 2 університети часто відвідує президент Польщі, саме ці 2 університети цього року приймають не всіх бажаючих на навчання з України чи країн СНД та проводять мовний тест, який є своєрідним бар’єром під час відбору студентів. Польсько-японський університет інформатики (входить у кращі ІТ університети Польщі) та Колегіум Сівітас(заснований під патронатом науково-дослідного інституту Польської Академії Наук) у Варшаві – це дуже престижні вузи, які мають високі вимоги до абітурієнтів. Вони є передовими у сфері інформатики та журналістики у Польщі, а при вступі є обов’язковою кваліфікаційна співбесіда через скайп. Університет Вістула в м.Варшава посідає передові місця у рейтингах серед варшавських університетів, цього року ще більше підсилився, об’єднавшись з декількома приватними вузами, і тепер має назву Академія фінансів та бізнесу Vistula. УніверситетМенеджменту у м. Варшава вже досить довгий час пов’язаний із Україною, адже 95% іноземних студентів становлять саме українці, кількість яких у даному ВНЗ щороку лише збільшується. Університет Менеджменту посідає високі місця в рейтингах та має міжнародне визнання. Університет суспільно-природничих наук ім..В.Поля в Любліні є єдиним приватним університетом у Польщі, що пропонує навчання у магістратурі за напрямом “Фізіотерапія” та “Туризм”. В університеті розташований найбільший центр фізіотерапії, де навчається 2200 чоловік. Інститут підприємництва та адміністрації в м. Люблін (знаходиться на 30 місці серед усіх бізнес-шкіл на території Польщі) – це невеликий ВНЗ з великими амбіціями, в якому щороку кількість абітурієнтів з України стрімко збільшується. І, нарешті, Краківська Академія ім. А.Ф.Моджевського – це молодий, але один із найбільших недержавних університетів Польщі (налічує 17000 студентів), який стрімко увірвався на ринок України. Саме до цього університету щороку вступає найбільше українських абітурієнтів (у 2012 році – понад 600 українців).

А що ж буде зі студентами тих ВНЗ, які цього року можуть закритися? Ситуація досить проста… Такі студенти будуть переведені за своїми спеціальностями до інших вузів. Польща свідомо дбає про рівень та якість освіти, і розуміє, що у разі перенасиченості ринку вишами (хоча, у порівнянні з Україною, де понад 700 ВНЗ, їхня кількість не така значна), якість освіти буде знижуватися. Один із виходів – закриття низки менш престижних та менш якісних недержавних ВНЗ або їхнє об’єднання. Дана ситуація позитивно впливає на всі університети і ще раз підкреслює присутній контроль за якістю освіти в Польщі. Вся ця історія є гарним прикладом для України та її системи освіти.