Неповнолітні студенти розповіли, як виживають під час карантину у Польщі

31-го березня голова Ради міністрів Польщі Матеуш Моравецкій повідомив про те, що в країні посилюють умови карантину.

Згідно з новими правилами, діти та підлітки, які не досягли 18-ти років,  можуть виходити з дому на вулицю тільки під наглядом дорослих.

Такі нововведення значно ускладнили життя неповнолітнім українським студентам, котрі під час карантину залишились у Польщі. Адже тепер вони не можуть самостійно вийти в магазин, аби купити необхідні товари. 

Ми поспілкувались із студентами з різних польських міст, аби дізнатись, як їм живеться з новими правилами.

Максим Растрепенін навчається в Університеті Лазарського на напрямку економіка. Живе у гуртожитку Jelonek.

Батьки наполягали на тому, аби я повернувся додому на час карантину, однак я відмовився. В мене багато речей, і всі їх забрати в Україну я б не зміг. А залишати не хотілось теж, бо якщо щось знадобилося б, то я б їх ніяк потім з Польщі не міг забрати. Тим паче, що в Україну я зможу повернутись в будь-який момент, а в Польщу  — ні.

У гуртожитку у нас дотримуються карантину. Після 23-ої нікого не пускають у приміщення. Тому до цього часу ми всі маємо повернутись. Коли здаємо ключі, то їх дезинфікують антисептиком. Також частіше стали прибирати та мити підлогу у коридорах. Ну і гостей приводити в гуртожиток нам забороняють.

Коли почув про те, що неповнолітнім заборонено виходити на вулицю без супроводу дорослих, то здивувався. Мені здалось це трохи дивним, адже я живу в гуртожитку сам. Як купувати їжу? Як виходити в магазин? Бо ж треба якось жити. Тому я сам виходжу в магазин, якщо мені дуже треба, купую їжу. Почав носити з собою паспорт та маску.  Я думаю, якщо мене зупинять поліцейські, то зможу їм пояснити ситуацію. Але мене ніколи не зупиняли.

Мої друзі також адекватно сприйняли це нововведення. Так само дивувались, але ніхто не ображався. Вони, так само, як і я, виходять іноді, коли треба.

Ми не знаємо, коли закінчиться карантин в університеті. Але сесію точно будемо здавати онлайн.

 

Тетяна Сорокіна навчається у Краківській Академії імені Моджевського на напрямку менеджмент. Дівчина живе у гуртожитку Atol. Розповідає, що на час карантину не поїхала додому, адже боялась заразити рідних.

У зв’язку із карантином у гуртожитку в нас все дуже контролюється. Кожен студент може покинути гуртожиток лише два рази на тиждень. І це стосується лише повнолітніх. Також у коридорі нам дозволено ходити лише в масках. Ну і не можна приводити в гуртожиток ніяких гостей. Та й приблизно 50% людей з гуртожитку виїхали.

Я дуже засмутилась, коли дізналась, що неповнолітнім людям не можна виходити на вулицю без супроводу батьків. Адже десь двічі на тиждень я виходила в магазин за продуктами, дихала свіжим повітрям. Але пізніше змирилась з новими правилами, адже розумію, що це потрібно для безпеки. Тому вже звикла.

Моїй сусідці вже 19-ть років і вона купує мені продукти. Інші студенти так само, як і я, виходять з цієї ситуації. Просять своїх повнолітніх друзів або знайомих допомогти. Але самі ми з гуртожитку не виходимо, не порушуємо карантин. Я десь 17 днів не виходила на вулицю. Вчусь, дивлюсь серіали або просто відпочиваю. Також маю більше часу на кулінарію, то пробую готувати.

Нам сказали, що 27-квітня мають відкрити університет. Але не знаю, продовжать карантин чи ні.

Єлизавета Стрижак навчається у Краківському Економічному Університеті на напрямку міжнародна логістика. Наразі дівчина живе сама на орендованій квартирі. Каже, що не повернулась на час карантину додому в Україну, адже не знала, що ця ситуація затягнеться так надовго.

Ми поговорили з батьками і вирішили, що я залишусь у Польщі. Адже для того, щоб повернутись до України, мені треба було контактувати з великою кількістю людей. Якраз такий період був, що краще було сидіти вдома. Також хвилювались про те, як потім повертатись назад до Польщі на навчання.

Я жила на квартирі з подругою, але вона поїхала додому. Тому я навіть не маю кого попросити, щоб сходили замість мене в магазин за продуктами. Однак, на скільки я знаю, є такий пункт, що якщо дуже треба вийти, то можна. Я ходжу в магазин сама, але намагаюсь скупитись усім необхідним на два тижні вперед. Користуюсь маскою та рукавичками. Все, що рекомендують, то роблю.

Я спілкуюсь зі своїми друзями, які залишились в Кракові, то вони також не покидають домівок. А якщо і виходять, то лише до продуктового магазину.

Нам поки що не казали, коли точно в університеті закінчиться карантин. Дистанційне навчання у нас почалось з перших днів карантину. Але, загалом, у нашому вузі ще з першого семестру багато навчання відбувалось онлайн.

Данило Василишин навчається у Вроцлавській Політехніці на напрямку інформатика. Хлопець живе у гуртожитку T-15. Розповідає, що на час карантину залишився у Польщі, адже спочатку не знав, що він затягнеться так надовго.

На мою думку, у Польщі зараз безпечніше, чим в Україні. Загалом, життя у нашому гуртожитку під час карантину змінилось. Тепер у нас є комендантські години, і він працює з 08:00 до 22:00.

Що стосується того, що зараз неповнолітнім не можна виходити на вулицю без супроводу дорослих, то ми з цим справляємось. Я думаю, якщо треба вийти і купити продуктів, то тут немає нічого страшного. Я іноді виходжу, якщо потрібно. Не вмирати ж з голоду. Але окрім продуктового магазину Biedronka я нікуди не ходжу. Ні разу ще ніхто не зупиняв мене.

Дистанційне навчання у нас розпочалось разом із карантином. Ми активно вчимося та не відстаємо від програми. Також у нас декілька днів були весняні канікули і ми могли не вчитись, а відпочивати.

Нам сказали, що 30-го квітня нас зорієнтують, що буде з карантином далі.

 

Едуард Стрюк навчається у Вроцлавській Політехніці на напрямку інженерія в екології. Наразі хлопець переселився з гуртожитку в орендоване житло.

Я залишився на карантин у Польщі, тому що не бачив сенсу повертатись додому. Адже і в Україні, і в Польщі я б сидів вдома і нічим не займався. А саме добирання до України могло бути і довгим і небезпечним.

Як на мене, то заборона людям, яким не виповнилось 18 років, виходити на вулицю самим, не дуже розумна. Я ще розумію, якби ці обмеження діяли для людей, яким не виповнилось 16. Адже зараз є багато неповнолітніх студентів, котрі під час карантину не можуть сходити в магазин за продуктами. Я живу в житловому кварталі і ходжу самостійно в магазин. Однак, лише за необхідності. Але мої друзі однолітки, які живуть у гуртожитку, просять старших сходити з ними в магазин.

Нам сказали, що до 31-го продовжили карантин в університеті, а далі буде видно. А поки вчимось дистанційно.